Мій пращуре Тарасе! Ходжу вулицями сучасного Пете
рбурга... Вражений його красою, його архітектурою так само, як і ти колись. Побував в Академії мистецтв ( тепер вона має іншу назву), заходив до твого класу. Такі ж допитливі студенти, тиша на заняттях, зосереджені обличчя майбутніх художників і... твій портрет на стіні. Тут ти зажив слави художника, тут тебе знають і пам"ятають.
Заходив на твою квартиру-майстерню ... Кімната, сходи, твої останні кроки перед вічністю...
Твої твори-твоє безсмертя, Тарасе!
Немає коментарів:
Дописати коментар