Наша валка минула останній верстовий стовп. На багнищі город мріє...Туман...Крізь нього про ступають високі будинки з сірого каменю. Заклопотані люди кудись поспішають.Нева теж зашита в сірий камінь. Холодно, мряка, непривітно...Чи приживусь я тут, чи помру без України, без наших вишневих садків?..
Немає коментарів:
Дописати коментар