Праправнук Шевченка

Мій пращуре Тарасе! Ходжу вулицями  сучасного Пете
рбурга... Вражений його красою, його архітектурою так само, як і ти колись. Побував в Академії мистецтв ( тепер вона має іншу назву), заходив до твого класу. Такі ж допитливі студенти, тиша  на заняттях, зосереджені обличчя майбутніх художників і... твій портрет на стіні. Тут ти зажив слави художника, тут тебе знають і пам"ятають.
Заходив на твою  квартиру-майстерню ... Кімната, сходи, твої останні кроки  перед вічністю...
Твої твори-твоє безсмертя, Тарасе!

Видавець Мартос

  Тарасе, учора, коли я позував тобі для портрета, знічев"я переглядав папери, розкидані на підлозі. Ти маєш талант поета , Тарасе! Це не грання, як ти зневажливо сказав про ці вірші. Я відібрав 8 творів і хочу їх видати.

Іван Сошенко.Лист до Тараса

 Тарасе, брате мій, у тебе ще все попереду. Попереду твоя наука в майстра Ширяєва, наша зустріч в Літньому саду, знайомство з Карлом Брюлловим і ( що найголовніше для тебе!) викуп із кріпацтва. Ти станеш вільним, Тарасе! А Петербург стане містом твоєї слави.

Моє знайомство з Петербургом

 Наша валка минула останній верстовий стовп. На багнищі город мріє...Туман...Крізь нього про ступають високі будинки з сірого каменю. Заклопотані люди кудись поспішають.Нева теж      зашита в сірий камінь. Холодно, мряка, непривітно...Чи приживусь я тут, чи помру без України, без наших вишневих садків?..